Був у мене товариш коханий…

Був у мене товариш коханий;Поруч з ним і на смерть ми пішли.На весні життя нашого раннійМи дружити удвох почали.

Бій кипів, скрізь валялися трупи;Задзижчала тут куля в диму;Пав товариш до мертвої купи, —Не вставати вже більше йому!

Не стихало гармат завивання,Не спинявсь розлютований враг;Через силу мій друг на прощанняСвою руку до мене простяг.

Та не вспів я руки його взятиПеред тим, як він кров'ю істік…Бо рушницю прийшлось набивати.Прощавай, друже милий, навік!