Був у мене товариш коханий…

Був у мене товариш коханий;Поруч з ним і на смерть ми пішли.На веснї життя нашого раннїйМи дружити у двох почали.

Бій кипів, скрізь валяли ся трупи;Задзисчала тут куля в диму;Пав товариш до мертвої купи, —Не вставати вже більше йому!

Не стихало гармат завивання,Не спинявсь розлютований враг;

Через силу мій друг на прощанняСвою руку до мене простяг.

Та не вспів я руки його взятиПеред тим, як він кровю істїк…Бо рушницю прийшлось набивати.Прощавай, друже милий, на вік!