Болеслав Кривоустий під Галичем 1139 р.

БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙПІД ГАЛИЧЕМ 1139 р.

Не згасайте, ясні зорі,Не вій, вітре, зниз Дніпра,Не темніте, красні звори:Днесь, Галиче, честь твоя.

Бо хто русин, підлітайтеСоколами на врага,Жваво в танець, заспівайтеПіснь веселу: гурра-га!

Побарися, облак тьмистий,Ще годинку, ще постій:Тобі прийде розповістиСлавний руський з ляхом бій.

Від Бескида аж до моряПіснь весела загула,Від запада, аж де зоря,Чути голос: гурра-га!

Покрай Дністра, край бистрогоЯсний сокіл там жене,Ярополка київськогоСкоропадний кінь несе.

Гей, хто русин, за ратище,В крепкі руки меч ясний,Шпарка стріла най засвище:Гордий ляше, день не твій!

Не один ти город краснийЛютим мечем розметав,Руки не один нещаснийПо родині заломав!

Нині щезла пуста слава,Скверний розірвавсь вінець,Сорок восьма крвава справа.Гидкий дала ти кінець.

Бач, Болеслав гордовитийПоклоном низеньким впав,Враг, напасник самовитий,На чужім коні втікав.

Радість, радість, галичани!Не загостить більше враг:Грими, Дністре, шуми, Сяне:Не прискаче вовком лях!