Думка (Нісся місяць ясним небом…)

ДУМКА

Нісся місяць ясним небом,Там, де зоря ясна.Летів хлопець чистим полем,Де дівчина красна.

Часом місяць ізійшовсяЗ тьмавою хмарою,Не раз хлопець поборовсяЗ журною гадкою.

— «Журна гадко, печалива!Чо ти мене гониш?Чо ми життя згірчиваєш,В серце тугу рониш?

Уступися, лиха нене,З вітром в ліси, гори:Най по тобі й чутка згине,Як сліди на морі.

Мому серцю най радощі,Най надія грає,Най ми доля веселенькаПтичкою співає!»