В небі мого серця вечори бузкові… — Михайло Обідний

В небі мого серця вечори бузкові.Золотим коханням розцвітався баль.Хто вона незнана?Хто вона кохана?Як хмаринка біла, цілувать не вміла.Вечори бузкові, радосте німа.

Шелести парчеві, дзвони кришталеві.Пийте, хто уміє в небові любить.За вінки лавровіВічної любови,За хмаринку білу пю я нічку цілу.Вечори бузкові! Шепоти »люби!«