Поклик Брюса до дружини

Шотландці! Згадуєте час,Як кров лив з вами Уаллас,Як Брюс водив до бою вас?Знов кличу разом всіх іти:Або побить, або лягти!

До зброї сміло! День не жде:Едвард полки свої веде,На все кайдани покладе,В неволю навік закує!Борці, завзятці! Де ви є?

Чи вас не рушить стид ганьби?Чи боїтеся боротьби?Чи краще гнити, як раби,В кормизі нівечити край?Нікчемний зраднику! Тікай!

Хто пута рабства розрива,Мечем свободи добува?Хто за Шотландії права?Хто? Каледонці! Так ходім!Кати руйнують рідний дім.

Рятуймо зв'язаних синівЗ неслави, муки, кайданів,Здобудьмо долі інших днів!Всю кров віддаймо жил своїх!Падем… вщасливить воля їх.

Кінець тиранам навісним!Що змах — то менше вже одним,Що змах — свобода ближче з ним.Вперед! До бійки! Чаша вщерть:Або побіда, або смерть!