Пташка (Пушкін)

ПТАШКАБожа пташка не зазнаєНі турботи, ні клопіт,Що кубельця не звиваєНа багацько довгих літ.Продрімає ніч на віту;Ось і сонечко вгріва:Пташка славить прокид світу,Голос бога спочува.

По весні, красі природи,Тепле літечко мине:Чорних хмар та непогодиОсінь пізня наявне.Людям — сумно; людям — гореПташка в вирій одліта,А з весною через мореЗнов до гаю завіта.