Богинѧ
Translated from German by Йосиф Левицький
Кто ѣде в вѣтер так пöзно в нöчъ?Вотецъ жене то, а съ нимъ паничъ:Вöнъ го все тулитъ при пазухахъ,Вöнъ го тримає що силъ въ рукахъ.
Чого боишь сѧ сыну? лѧк покинь,Чи Татъ, во тамъ не видишь тихъ Богинь?Простоволосыхъ Богинь сухихъ?Мöй сыну, землю вось мрак залѣгъ.
„Любенько слѣзъ но, хойцѣ до насъ,„А бавитисѧ будемо вразъ;„Въ насъ то цвѣточки краснѣ ростутъ;„Въ насъ золотомъ кошульки плетутъ.
Татуню, Татуню чи чуєшъ чи нѣ,Ѩкъ примавѧє Богинѧ менѣ?Мöй сыну цитъ но, небойсѧ невöй,То так по листю, шварґоче повѣй.
„Чи хочешь хлопче со мновь пöйти?„Всьіого достаткомъ дарую ти;„Дѣвчата мой нѧй ночують съ тобовь,„Спѣвають, таньцюютъ, колишуть ноговь.“
Татуню, Татуню, чи видишь ты тамъ,Ѩкъ скачуть въ колѣ Богинѣ ко намъ?Мöй сыну, сыну, ѩ вижу гетъ всьіоСтарыи бекры бѣлѣютъсѧ то.
„Люблю тѧ душко, зъ лицaсь ми премилъ,„Ѩкъ самъ не схочешь, то возму зо силъ.“Татуню, Татуню Богинѧ бере!Вона тѧженько вщипнула мене!
Вотецъ престрашилъсѧ скоро летитъ,Дѣтина дуже на лонѣ тремтитъ,Доспѣлъ двора, и вотъ близко дверъ,Въ руках же хлопецъ зо страху вмеръ.
Comments
Loading comments…