Вподовж луки, вподовж поля…

Вподовж луки, вподовж поляПройшла доля і недоля,І з приполів довгих свитиЗасівали всякі квіти.

Чорні зерна в землю палиСліз рясними крапельками,Світлі з вітром розлетілись,Закружили мотилями.

А на весну з того сівуБудяками земля вкрилась:Тільки де-де кущик ягід,Де-де квітка притулилась.