Три стежки ти протерла…

Три стежки ти протерла,Недоле наша — доле!В той бік прямує перша,Де орють панське поле;Друга веде ліворуч,До корчми сяє біла;А третя на той цвинтар,Де спить родина мила.

Від трудового потуНа одній стоять роси;На другій — з тата, з мамиСміються діти босі.На третій — літнім ранкомЦвіркливий коник скаче,Хрести погнулись чорні,Берізка тихо плаче.

По тих стежках люд вбогийВ сермягах водить скруха…Хто ж шлях йому покажеУ світле царство духа?