Вподовж луки, вподовж поля…

Вподовж луки, вподовж поляПройшла доля і недоля,І з приполів довгих свитиЗасївали всякі квіти.

Чорні зерна в землю палиСлїз рясними крапельками,Сьвітлі з вітром розлетїлись,Закружили мотилями.

А на весну з того сївуБудяками земля вкрилась;Тільки де-де кущик ягід,Де-де квітка притулилась.