Годї вам, холодні роси…

Годї вам, холодні роси,Випадати,Бо ми голі, бо ми босі,Стужа в хатї.Хиба менше, анїж треба,Плачуть очі,Що сипетесь срібром з небаСеред ночі?

Колиб лишень вподовж поляПоходити,Сльози ті, що ллє недоля,Всї злїчити…

Наглий страх женця забрав биВраз на нивах,Бо кріваві снопи мав биПо тих жнивах!

Гляне сонце, як і досї,На долину,Обігріє, випє росиЗа годину:Море-ж наших слїз чи зможеВоно спити?Хиба землю спалиш, Боже,Всю на сьвітї!