«Із ідей»

Проповідники містять мудрість народів. Он що! Чому ж професори не укладають приповідок?

Їздець упав із коня. І відтоді кожний, хто впав із коня, почав називати себе їздцем.

Часто трапляється, що не бачимо якоїсь речі тому, бо вона занадто велика.

— Бачиш, сину, як мудро устроїло все провидіння! Пташка складає яйця до гнізда. Писклята виклюються в пору, коли буде багато мушок і червячків, що служать їм поживою. Тоді вони співатимуть хвалу творцеві, що обсипає добродійствами всі свої твори…

— Чи й червячки співатимуть, татку?

Нема нічого поетичнішого над правду. Хто в ній не знаходить поезії, той усе буде мізерненьким поетом, непричасним до неї.

Мешканці краю бувають свобідні або не свобідні не через закон. Міру свободи означають їх обичаї.

Недавно бачив я в Брукселі на вулиці жінку, що ледве не ледве провадила додому свого п'яного чоловіка. Це була нелегка справа, бо чоловік виписував страшенні „мисліте“, а жінка була слабка. Але, якто жінки звикли, вона якось давала собі раду. Коли чоловік упав, вона піднімала його на ноги й добирала способу, щоб потягти його знов кілька кроків наперед.

Якась милосердна душа предложила їй завести пацієнта до її помешкання, нехай виспиться.

— Ах, мій боже, неможливо! Сьогодні вибори!