На березі край світового океану

На березі край світового океануЗійшлися діти.Над ними неосяжнеє склепіння неба нерухоме,Блакитною водою піняться, танцюють хвилі,На березі тремтить великий гомін:Зійшлися діти.Собі будівлі роблять із каміння,Мушлями граються,Із листу човники собі будують за забавуТа граючись пускають їх в блакитную безодню,Жартуючи руками хлюпають по хвилях.Зійшлися діти.Пірнати або плавати не вміють дітиІ навіть закидать мереж вони не вміють.Норець уміє добре діставати перли,Купець возити крам свій кораблем.А діти тільки камінці збирають,Зібравши, потім знову розкидають,Але мережі закидать вони не знають.А океан все підіймається, сміється та шумує,І посміхається прибій морській, мов сяє,А хвилі дітям все виспівують пісень,Що смерть віщують,Як матері, що діток колисають.З дітьми укупі море грається, жартує,Але прибій морський їм усміх посилає.На березі край світового океануЗійшлися діти;Лютує буря під склепінням небаІ гинуть кораблі в безодні моря,І смерти вістуни усюди бродять.А діти граються та граються.На березі край світового океануЗійшлися діти на велику зустріч.