Поклик Брюса до дружини

Поклик Брюса до дружини.Шотляндцї! Згадуєте час,Як кров лив з вами Уаллас,Як Брюс водив до бою вас?Знов кличу разом всїх іти:Або побить, або лягти!

До зброї сьміло! День не жде:Едвард полки свої веде,На все кайдани покладе,В неволю на вік закує!Борцї, завзятцї? Де ви є?

Чи вас не рушить стид ганьби?Чи боїте ся боротьби?Чи краще гнити як раби,В кормизї нївечити край?Нїкчемний зраднику! Тїкай!

Хто пута рабства розрива,Мечем свободи добува?Хто за Шотляндії права?Хто? Каледоньцї! Так ходїм!Кати руйнують рідний дім.

Ратуймо звязаних синівЗ неслави, муки, кайданів,Здобудьмо долї инших днїв!

Всю кров віддаймо жил своїх!Падем… вщасливить воля їх.

Кінець тиранам навісним!Що змах — то менше вже одним,Що змах — свобода ближче з ним,Вперед! До бійки! Чаша вщерть:Або побіда, або смерть!