Конфедерати

„Одчиняй, проклятий жиде!Бо будеш битий... одчиняй!Ламайте двері, поки вийдеСтарий паскуда!“— „Пострівай!Стрівайте, зараз!“— „Нагаями!Свиняче ухо! Жартувать,Чи що ти хочеш?— „Я? з панами?Крий Боже! зараз, дайте встать,Ясновельможні (нишком — свині!)“— „Пане полковнику, ламай!“Упали двері... а нагайМалює вдовж жидівську спину.„Здоров, свине, здоров, жиде,Здоров, чортів сину!“Та нагаєм, та нагаєм.А жид зогнув спину:„Не жартуйте, мості-пане!“— „Добри-вечір, в хату!Ще раз шельму! ще раз!... годі!Вибачай, проклятий!Добри-вечір! а де дочка?“— „Умерла, панове.“— „Лжеш, іудо! нагаями!“Посилались знову.„Ой паночки-голубчики,Їй-Вогу, немає!“— „Брешеш, шельмо!“— „Коли брешу.Нехай Вог карає!“— „Не Вог, а ми. Признавайся!“— „На-що б мав ховати,Як-би жива? Нехай, Боже,Щоб я був проклятий!...“„Ха, ха, ха, ха!... Чорт, панове,Літанью співає.Перехристись!“— „Як же воно?Далебі не знаю.“— „От-так, дивись...“Лях христиться,А за ним іуда.„Браво! браво! охристили.Ну, за таке чудоМогоричу, мості-пане!Чуєш, охрищений?Могоричу!“— „Зараз, зараз!“Ревуть, мов скажені,Ревуть ляхи, а поставецьПо столу гуляє.„Єще Польща не згинела!“Хто-куди гукає.„Давай, жиде!“ОхрищенийІз лёху та в хатуЗнай шмигляє, наливає;А конфедератиЗнай гукають: „жиде! меду!“Жид не схаменеться.„Де цимбали? грай, псявіро!“Аж корчма трясеться —Краковяка оддирають,Вальса та мазура.І жид гляне та нищечком:„Шляхецька натура!“— „Добре, годі! тепер співай!“— „Не вмію, Їй-Богу!“— „Не божись, собача шкуро!“— „Яку ж вам? „Небогу?“„Була колись Гандзя,„Каліка небога,„Божилася, молилася,„Що боліли ноги;„На панщину не ходила,„А за паробками„Техесенько, гарнесенько„Поміж бурьянами.“— „Годі! годі! це погана:Схизмати співають.“— „Якої ж вам! хиба оцю?Стрівайте, згадаю...„Перед паном Хведором„Ходить жид ходором,„І задком„І передком„Перед паном Хведірком.“— „Добре, годі! тепер плати!“— „Жартуєте, пане:За що платить?“— „Що слухали.Не кривись, поганий!Не жартуєм. Давай гроші!“— „Де мені їх взяти?Ні [[шеляг]]а; я панськоюЛаскою багатий.“— „Лжеш, собако! признавайся!А нуте, панове,Батогами!“Засвистіли,Христять Лейбу знову.Періщили, періщили,Аж пірья летіло...„Їй же Богу, ні шеляга!Їжте моє тіло!Ні шеляга! кгвалт! рятуйте!“— „Ось ми порятуєм.“— „Пострівайте, я щось скажу.“— „Почуєм, почуєм,Та не бреши, бо, хоч здохни,Брехня не поможе.“— „Ні, в Вільшаній...“— „Твої гроші?“— „Мої!... ховай Боже!Ні, я кажу, що в Вільшаній...Вільшанські схизматиПо три сімьї, по чотиріЖивуть в одній хаті.“— „Ми це знаєм, бо ми саміЇх так очухрали.“— „Та ні, не те... вибачайте...Щоб лиха не знали,Щоб вам гроші приснилися...Бачте, у ВільшанійУ костёлі... у титаря...А дочка Оксана!Ховай Боже! як панночка!Що-то за хороше!А червінців! хоч не ёго,Так що? аби гроші.“— „Аби гроші, однаково!Правду Лейба каже;А щоб певна була правда,Нехай шлях покаже.Одягайся!“ПоїхалиЛяхи у Вільшану.Один тілько під лавоюКонфедерат пьянийНездужа встать, а курника,Пьяний і веселий.