Добро, у кого є господа

Добро, у кого є господа,А в тій господі є сестра,Чи мати добрая! Добра,Добра такого таки з-родуУ мене, правда, не було,А так собі якось жилось...І довелось колись мені,В чужій далекій стороні,Заплакать, що немає роду,Нема пристанища, господи...Ми довго в морі пропадали;Прийшли в Дармо, на якорь стали;З „Ватаги“ письма принесли,І всі тихенько зачитали.А ми з ........ лягли,Та щось такеє розмовляли.Я думав: де-б того добра,Письмо чи матір, взять на світі?„А в тебе єсть“? — „Жона і діти,І дом, і мати, і сестра,А письма нема...“