Над Дніпровою сагою

Над Дніпровою сагоюСтоїть явір між лозою,Між лозою з ялиною,З червоною калиною.Дніпро беріг риє-риє,Яворові корінь миє;Стоїть старий, похилився,Мов козак той зажурився, —Що без долі, без родиниТа без вірної дружини,Без дружини і надіїВ самотині посивіє!Явір каже: „похилюся,Та в Дніпрові скупаюся.“Козак каже: „погуляю,Та любої пошукаю.“А калина з ялиноюТа гнучкою лозиною,Мов дівчаточка із гаюВихожаючи, співають, —Повбірані, заквітчаніТа з таланом заручені,Думки-гадоньки не мають —Вьються-гнуться та співають...24 Іюня 1860 р. С. Петербург.