Не жаль на злого

Не жаль на злого: коло ёгоІ слава сторожем стоїть;А жаль на доброго такого,Що й славу вміє одурить.І досі нудно, як згадаюГотичеський з часами дом;Село обідране кругом,І шапочку мужик знімає,Як флаг побачить: значить панУ себе з причетом гуляють.Оцей годований кабан,Оце ледащо — щирий пан!Потомок гетьмана дурногоІ презавзятий патріот,Та й християнин ще до того —У Київ їздить всякий год;У свиті ходить між панамиІ пьє горілку з мужиками,І вольнодумствує в шинку.От-тут він ввесь, хоч надрукуй!Та ще в селі своїх дівчатокПеребірає; та спростаТаки своїх байстрят з-десятокУ год продержить до хреста.Та й тілько-ж то... Кругом паскуда!Чому ж ёго не так зовуть?Чому на ёго не плюють?Чому не топчуть? Люде, люде!За шмат гнилої ковбасиУ вас хоч матір попроси,То оддасте... Не жаль на ёго,На пьяного Петра кривого;А жаль великий на людей,На тих юродивих дітей.