Не тополю високую
Кобзарь (1876) — Том 1
Не тополю високуюВітер нагинає:Дівчинонька одинокаДолю зневажає.Бодай тобі, доле,У морі втопитись,Що не даєш мені й досіНі з ким полюбитись.Як дівчата цілуються,Як їх обнімаютьІ що тоді їм діється, —Я й досі не знаю...І не знатиму... Ой, мамо!Страшно дівувати,Увесь вік свій дівувати,Ні з ким не кохатись.
Comments
Loading comments…