По улиці вітер віє

По улиці вітер вієТа сніг замітає.По улиці по-під-тиннюВдова шкандибає —Під дзвіницю сердешнаяРуки простягатиДо тих самих, до багатих,Що енна в салдатиПозаторік заголили...А думала жити, —Хоч на старість у невісткиВ добрі одпочити...Не довелось! ВиблагалаТую копійчину...Та Пречистій поставилаСвічечку за сина.