Радуйся, ниво неполитая

Радуйся, ниво неполитая!Радуйся, земле, не повитаяКвітчастим злаком! Розпустись,Рожевим крином процвіти!...І процвітеш, позеленієш,Мов Іорданови святиїЛуги, зелені береги!І честь Кармилова, і славаЛиванова, а не лукаваТебе укриє дорогимЗолототканним, хитрошитим,Добром та волею підбитим,Святим омофором своїм, —І люде темниї незрячіДива Господнії побачять!І спочинуть невольничіУтомлені руки,І коліна одпочинуть,Кайданами куті!Радуйтеся, вбогодухі,Не лякайтесь дива:Се Бог судить, визволяєДовготерпеливих —Вас убогих — і воздаєЗлодіям за злая!Тоді, як. Господи, святаяНа землю правди прилетить,Хоч на годиночку спочить —Незрячі прозрять, і кривиї,Мов сарна з гаю, помайнують.Німий отверзуться уста,Прорветься слово, як вода,І дебрь-пустиня неполита,Сцілющою водою вмита,Прокинеться; і потечутьВеселі ріки, а озераКругом гаями поростуть,Веселим птаством оживуть.Оживуть степи, озера,І не верстовиї,А вольниї, широкиї,Скрізь шляхи святиїПростелються; і не найдутьШляхів тих владики,А раби тими шляхами,Без кгвалту і крику,Позіходяться до-купи,Раді та веселі,І пустиню опануютьВеселиї села.25 Марта 1859 року.