Сонце заходить

Сонце заходить; гори чорніють,Пташечка тихне; поле німіє;Радіють люде, що одпочинуть;А я дивлюся, і серцем линуВ темний садочок на Україну;Лину я, лину, думу гадаю,І ніби серце одпочиває.Чорніє поле, і гай, і гори,На синє небо виходить зоря.Ой зоре, зоре! — і слёзи кануть —Чи ти зійшла вже і на Украйні?Чи очі карі тебе шукаютьНа небі синім, чи забувають?Коли забули — бодай заснули,Про мою доленьку щоб і не чули.