І широкую долину
Кобзарь (1876) — Том 1
І широкую долину,І високую могилу,І вечірнюю годину,І що снилось-говорилось —Не забуду я.Та що з того?… не побрались: —Розійшлися, мов не знались…А тим часом дорогиїЛіта наші молодиїМарне пронеслись.Помарніли ми обоє,Я — вневолі, ти — вдовою,Не живем, а тільки ходимТа згадуєм тиї годи,Як жили колись.
Comments
Loading comments…