А нумо знову віршувать

А нумо знову віршувать,Звичайне нишком. Нумо знову,Поки новинка на основі,Старинку Божу лицювать,А сиріч... як би вам сказать,Щоб не збрехавши... Нумо зновуЛюдей і долю проклинать!Людей за те, щоб нас знали,Та нас шанували;Долю за те, щоб не спала,Та нас доглядала.А то, бач, що наробила:Кинула малогоНа розпутті, та й байдуже;А воно убогеМолодеє, сивоусе —Звичайне дитина —І подибало тихенькоПо-під чужим тиномАж за Урал. ОпинилосьВ пустині, в неволі...Як же тебе не проклинать,Лукавая доле?Не прокляну ж тебе, доле,А буду ховатисьЗа вадами, та нищечкомБуду віршувати,Нудить світом, сподіватисьУ гості в неволюІз-за Дніпра широкогоТебе, моя доле!