Заповіт
Кобзарь (1876) — Том 2
Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій:Щоб лани широкополі,І Дніпро, і кручиБули видні, було чути,Як реве ревучий.Як понесе з УкраїниУ синєє море кров ворожу, —От-тоді я і лани і гори — все покинуІ полину до самого Бога молитися;А до того — я не знаю Бога.Поховайте та вставайте,Кайдани порвите,І вражою злою кровъюВолю окропите!І мене в сімьї великій,В сімьї вільній новій,Не забудьте поминутиНе злим тихим словом!
——————
Comments
Loading comments…