Мені однаково, чи буду

Мені однаково, чи будуЯ жить в Україні, чи ні,Чи хто згадає, чи забудеМене в снігу на чужині, —Однаковісінько мені!В неволі виріс між чужими,І, неоплаканний своїми,В неволі плачучи умруІ все з собою заберу,Малого сліду не покинуНа нашій славній Україні,На нашій несвоїй землі.І не помьяне батько з сином,Не скаже синові: „молись…Молися, сину! За ВкраїнуЁго замучили колись…“Мені однаково, чи будеТой син молитися, чи ні...Та не однаково мені,Як Україну злиї людеПрисплять, лукаві, і в огніЇї окраденую збудять...Ох, не однаково мені!