Не гріє сонце на чужині

Не гріє сонце на чужині,А дома надто вже пекло;Мені невесело булоЙ на нашій славній Україні:Ніхто любив мене, витав,І я хилився нідокого,Блукав собі, молився БогуТа люте панство проклинав,І згадував літа лихиї,Погані, давнії літа.Тойді повісили Христа,Й тепер не втік би син Марії!Нігде не весело мені,Та мабуть весело й не будеЙ на Україні, добрі люде!От-же таки і на чужиніХотілося б... та й то для того,Щоб не робили москаліТруни із дерева чужого.Або хоч крихотку землі,Із-за Дніпра його святого,Святиї вітри принесли...Та й більш нічого! Так то, люде,Хотілося б, та що й гадать!...На що вже й Бога турбувать,Коли по нашому не буде!