Умре муж велій в власяниці!

Умре муж велій в власяниці!Не плачте, сироти-вдовиці;А ти, Аскоченскій, возплач,„Во-утріє на тяжкій глас!“І Хомяков, Русі ревнитель,Москви-Отечества любитель,О юпкоборцеві возплач!І вся о, „Русская Бесѣда“Во глас єдиний исповѣдуйСвої гріхи, — і плач, і плач!...17 Іюня 1860. Г. Петербургъ.