N. N.

Така як ти, колись лілеяНа Іордані процвіла,І воплотила, пронеслаСвятеє слово над землею.Як-би то й ти, Дністровий цвіте...Ні, ні! Крий Боже! Розіпнуть,В Сібір в кайданах поведуть,І ти, мій цвіте неукритий...Невимовлю...Веселий райПошли їй, Господи, подай!Подай їй долю на сім світіІ більш нічого не давай!Та не бери її весноюВ свій рай небесний, не бери,А дай Твоєю красотоюНадивуватись на землі. —19 Апрѣля 1859.