Білим жалем — Василь Чумак

Білим жалем вечір кинув тіни,білим жалем білий шум пороші,бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни,бо так рано в'яли білі рожі,

і коли червчатими стежкамилистопад пішов шукати марев, —жемчуг вітів квітне — травневих замаяв пелюстками,жемчуг туги, жемчуг білих чарів.

Тому вечір кинув білі тіни,білим жалем — білий шум пороші:бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни,бо так рано в'яли білі рожі.