Несли твою труну

Несли твою труну. Тремтіли ґрона — бризкина віях яворів,а вечір похиливсь так низько, низько — низько —ще мрів — про ранок? — мрів.

І плакали — чого? — старі — старі мотиви,старі слова —сочили тугу вижатої ниви,погаслих сподівань.

А я мовчав. Як ти. Як ти мовчиш і досі.І болюче, так болюче мені:навколо скрізь молилась осінь,а ти була в труні.