Червоний заспів

ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ.

І.

Риємо — риємо — риємоземлю, неначе кроти;з кутів плазуємо зміями,сіємо — сіємо — сіємобуйні червоні цвіти…

Бурями сійтеся, бурями,маки — червоні вогні:там по-за ґратами-мурамитінями сірими-хмуримиранки конають ясні.

Вдаримо гучно ми дзвонами —всесвіт обійде луна —кинемо вільно червоними:— Владарі світу з коронами,вже не потрібні ви нам.

II.

На зелені килимипапірцями білимиполетіли вершники з низом розмовлять:— Гей, не спи, робітнику:на панському смітникувороги не сплять!Гордою, сміливоюбурею бурхливоювстань, народе зраджений, як один устань:з гимном — перемогаминовими дорогамипідемо на брань.Блисками пожежаминебо обмережимо,сполохами-ралами обрії з'орем:годі нагинатисягоді підставлятисяпід вагу ярем!

III.

Ми — тіни… Ми — тіни меткі.Ми — влучні рушення руки.Ми носимо в грудях ненависти море, —і в ночі осінні, в обіймах імлими гімни тобі заплели,червоний тероре!

Ми — жах. Ми — караючий гнів.Ми молимся культу вогнів. —і хто є відважний, і хто нас поборе?…Ми — тіни. Ми — криця. В обіймах імлиМи гімни тобі заплели,червоний тероре!